Саркома кістки, як і інші онкологічні захворювання, до цих пір до кінця не вивчена, тому механізми утворення цього захворювання не відомі. На сьогоднішній день не визначені причини виникнення пухлини, її взаємозв'язок з рівнем фізичної активності та особливостей функціонування органів так само не доведена. Однак існує статистика, яка стверджує, що до групи ризику входять представники чоловічої статі молодше 30 років. Рідше саркома кістки зустрічається у дорослих. Даний тип злоякісних пухлин характеризується прогресивним розвитком, що пов'язано з активним зростанням тканин в юному віці, і раннім утворенням метастазів, швидко поширюються в легені і печінку.

У більшості випадків пухлина вражає довгі трубчасті кістки ніг. Іноді відбувається виникнення саркоми на плоских кістках, а поразки ключиці і грудини зустрічаються вкрай рідко.

Симптоми саркоми кістки
Рання стадія розвитку саркоми кістки супроводжується больовим синдромом ураженій кінцівці. Кісткова біль проявляється незалежно від рівня фізичної активності, навіть повне обмеження навантаження не приносить полегшення. Характер болю поступово змінюється з розвитком саркоми, починаючи від перемежованого тупого типу. Через деякий час біль набуває постійний глибокий характер. У нічний час вона посилюється, а прийом знеболюючих препаратів не дає ніякого ефекту.

На даному етапі під шкірою з'являється щільна припухлість, болюча при пальпації, яка не має чіткої межі. Може спостерігатися гіпертермія шкіри над припухлістю, розширення підшкірних вен, однак зовні шкірний покрив не має ніяких змін.

Наступний етап розвитку саркоми кістки характеризується порушенням нормального функціонування найближчих до ураженої ділянки кістки суглобів. У цей час пухлина досягає великих розмірів, вражаючи функціональні клітини. Крім того, уражена кістка стає вкрай крихкою, тому при отриманні травми вона легко ламається. Найчастіше, саме травма стає причиною звернення до медичного закладу, так як вона провокує прискорення темпів розвитку пухлини.

Крім локальних ознак захворювання в ряді випадків зустрічаються такі симптоми саркоми кістки як підвищення температури тіла, нудота, загальне нездужання, слабкість, лейкоцитоз. У рідкісних випадках може виникнути лихоманка.

Варто відзначити, що ступінь клінічних проявів при саркомі Юінга може мати циклічний характер, що може привести до деяких помилкам. Больовий синдром при даній формі захворювання має тенденцію до періодичного посилення і зниження.

У медичній літературі існує статистика, за даними якої половина хворих на саркому кістки відчувають симптоми захворювання більше трьох місяців до моменту постановки діагнозу, що призводить до тяжких наслідків. Тому при виникненні вище перерахованих симптомів необхідно якомога швидше звернутися до фахівця для правильної постановки діагнозу і своєчасного лікування.

Діагностика саркоми кістки
Для постановки такого діагнозу як саркома кістки потрібно провести цілий комплекс досліджень. Після первинного огляду хворому необхідно пройти рентгенологічне дослідження кістки. До отримання результатів рентгену протипоказано застосування будь-якого фізіотерапевтичного впливу на запаленому ділянці. Далі для визначення форми саркоми проводять морфологічне дослідження за допомогою пункційної мягкотканой біопсії. Тільки після отримання результатів аналізів пункції фахівець може встановити гістологічну форму захворювання. Крім того, в деяких випадках існує необхідність ультразвукового дослідження, комп'ютерної томографії, біопсії кісткового мозку з декількох ділянок кістки, ангіографія, а також остеосцинтиграфії, за допомогою якої можуть бути виявлені кісткові метастази.

Призначення адекватного лікування саркоми можливо тільки після визначення виду і стадії захворювання, які неможливо встановити без обліку наявності або відсутності метастазів і ступеня поширення пухлини.

Лікування саркоми кістки
Ще в недавньому минулому лікарі бачили в ампутації ураженої кінцівки єдиний шанс на порятунок життя хворого на саркому кістки, але навіть такий радикальний метод не давав потрібних результатів. На щастя, медицина не стоїть на місці. Сучасні технології дозволяють позбавитися від уражених тканин, зберігаючи функціонування кінцівок. Органозберігаючі операції сьогодні отримали широке поширення. Але варто відзначити, що лікування саркоми - складний і тривалий процес, що вимагає комплексного лікування.

Вибір конкретної тактики лікування пов'язаний безпосередньо з гістологічної формою саркоми. Всі недоброякісні пухлини кісток ділять на два типи.

Саркоми опорної тканини:
• остеосаркома;
• хондросаркома;
• ангіосарком;
• фібросаркома;
• міосаркома.

Саркоми елементів кісткового мозку:
• саркома Юінга;
• ретикулосаркома;
• лімфосаркома;
• мієломна хвороба.

При саркомі, що виникла в опорній тканини (найпоширенішою формою якої є остеосаркома), основним методом лікування є хірургічне втручання. На ранніх стадіях, коли пухлина ще не встигла вразити м'які тканини, вдаються до сегментарної ощадної операції з подальшим ендопротезуванням, що дозволяє зберегти функціональність кінцівки. У важких випадках все ж необхідна ампутація. Винятком є саркома дистального стегнового відділу.

Операційне втручання проводиться тільки після курсу хіміотерапії, яка проводиться з метою профілактики метастазів. Крім даних методів лікування не можна забувати про прийом медикаментів, що уповільнюють в передопераційний період зростання саркоми і відновлюють організм вже після хірургічного втручання.

Саркома, що розвивається з елементів кісткового мозку (у більшості випадків це саркома Юінга), потребує лікування, яке поєднує в собі променеву та хіміотерапію. Хірургічне лікування при даних формах пухлини необхідно тільки у разі рецидиву або на пізній стадії захворювання. Променевої терапії цілком піддається уражена кістка, а також зони, уражені метастазами.
Варто відзначити значну роль хіміотерапії в лікуванні будь-якої форми саркоми, яка є вкрай чутливою до впливу даного методу. Хіміотерапія не тільки дозволяє усунути мікрометастази і вилікувати вже розвинулася метастази, але і сприяє помітному зменшенню розмірів пухлини. Крім того, реакція новоутворення на певну комбінацію препаратів хіміотерапії дозволяє підібрати найбільш ефективну схему компонентів для післяопераційного періоду лікування.

Профілактика рецидиву
Підступність онкологічних захворювань полягає у високому ступені ризику рецидиву. Крім того, високі темпи поширення метастазів можуть утруднити швидке одужання пацієнта. Тому після проведення лікування пацієнту необхідно регулярне спостереження у онколога. Частота оглядів буде завісити від ступеня тяжкості перенесеного захворювання. Контрольне обстеження буде включати в себе такі методи дослідження як МРТ ураженої кістки, рентгенографія грудної клітки, остеосцінціграфія, а також УЗД органів черевної порожнини.

На сьогоднішній день недостатньо вивчена природа виникнення злоякісних пухлин, тому не визначено методи профілактики саркоми кістки. Звички, харчування і спосіб життя не впливають на можливість рецидиву саркоми.

Але слід пам'ятати, що в сучасному світі саркома кістки - діагноз, а не вирок. Уважне ставлення до здоров'я, відповідальний підхід до лікування, якісна реабілітація та правильний настрій допоможуть впоратися з будь-якою хворобою. Будьте здорові!