Інвалідність при глаукомі - коли видається

 

Глаукома є таким офтальмологічним захворюванням, яке характеризується постійним або періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску, що негативно відбивається на функції зору. Тому при відсутності своєчасного лікування виникають серйозні ускладнення, які призводять до обмеження працездатності і порушення самостійного самообслуговування. У зв'язку з цим видається інвалідність при глаукомі.

 

Визначення інвалідності
У випадках стійкого порушення функції зору показано визначення групи інвалідності. Це тривалий процес, який передбачає виконання кількох умов:
• ретельна оцінка функції органу зору та оцінка його резервних можливостей;
• повне клініко-лабораторне обстеження пацієнта з урахуванням наявної супутньої патології;
• рішення лікарської комісії про необхідність присвоєння інвалідності;
• кваліфікація тієї чи іншої групи інвалідності.

 

Питанням про необхідність присвоєння інвалідності людині по зору займається лікуючий офтальмолог. Він визначає, чи потребує людина в групі інвалідності чи ні. Якщо він вважає, що є обмеження нормальної життєдіяльності людини і це пов'язано з порушенням зорових функцій, то лікар готує пакет документів, необхідних для комісійної оцінки.
При визначенні групи інвалідності при глаукомі є один нюанс. Він полягає в тому, що оцінювати збереження зорових функцій необхідно на тому оці, що краще бачить. Це пов'язано з тим, що орган зору є парним. Тому, якщо зір на одному оці практично відсутня, а на другому дорівнює 8%, то людині присвоюється не перша група інвалідності, а друга. Саме з цією особливістю оцінки життєдіяльності людини пов'язане виникнення спірних випадків з боку пацієнта. Однак у наказі про присвоєння інвалідності всі ці нюанси чітко визначені.

 

 

Таким чином, інвалідність при наявності глаукоми, як і в будь-якому іншому випадку, є рішенням лікарської комісії, а не одного лікаря. У спірних випадках виникає необхідність у проведенні експертизи життєдіяльності на більш високому рівні, який передбачає більшу кількість учасників процесу.

 

Кваліфікація групи інвалідності
Інвалідність по зору глаукома має чіткі критерії, які визначають у яких випадках яка видається група інвалідності. Вони засновані на ступеня порушення функцій організму. У деяких ситуаціях, коли начебто є те чи інше порушення, а присвоєння групи інвалідності не проводиться. Спробуємо розібратися в цьому питанні.

 

Перша група інвалідності (найсерйозніша) присвоюється людині в тому випадку, коли є четверта ступінь порушення функціонування зорового аналізатора. Це говорить про те, що здатність до самообслуговування, до трудової діяльності, пересування та орієнтації різко порушена, тобто людина не може обходитися без сторонньої допомоги. Які ж клініко-функціональні порушення характерні для цієї групи інвалідності? До них відносяться:

 

• виражена атрофія зорового нерва;
• значне порушення зорових функцій, аж до розвитку сліпоти;
• гострота зору коливається від 0 до 3% незалежно від його корекції;
• поля зору звужуються з усіх боків до 5-10 градусів.

 

Друга група інвалідності передбачає більшу схоронність зорової функції. Ця група відповідає третього ступеня обмеження нормального функціонування організму. Здатність до самообслуговування, пересуванню, орієнтації в просторі, навчання та трудової діяльності є відносно збереженій, тобто людина може практично повністю обходитися без сторонньої допомоги. Основними клініко-функціональними характеристиками хворих, кому показана друга група інвалідності, є:
• поля зору звужуються до рівня 20 градусів;
• гострота зору дорівнює 4-8%;
• є ознаки атрофії зорового нерва або крайова екскавація його диска;
• є скотоми як центральні, так і периферичні.

 

Третя група інвалідності характеризується наявністю другого ступеня функціональних порушень організму. Це призводить до незначного порушення орієнтації в просторі, здатності до навчання та трудової діяльності. Для того, щоб привласнити третю групу інвалідності, необхідна наявність наступних клініко-функціональних порушень:
• екскавація диска зорового нерва;
• поля зору звужені до 45 градусів (тут є виняток - не повинно бути звуження понад 15 градусів з боку носа або на 20 градусів з інших сторін);
• гострота зору дорівнює 9-40% (при визначенні групи інвалідності в даному випадку слід враховувати професію людини, так як в певних спеціальностях необхідно виконання точної мініатюрної роботи).

 

Якщо одне око бачить добре, а на іншому оці є такі зміни, то це також є підставою для визначення третьої групи інвалідності. До цих характеристик відносяться:
• гострота зору від 0 до 2%;
• звуження поля зору до 5 градусів.

 

Крім групи інвалідності в деяких випадках може видаватися лікарсько-консультативною комісією висновок про обмеження можливостей і здібностей людини. Необхідність у цьому виникає в наступних ситуаціях:
• ураження одного ока призводить до зниження гостроти зору до 3% (діапазон коливань-від 100% до 3%);
• якщо процес двосторонній, то враховується максимальне зниження на тому чи іншому оці (воно коливається від 50 до 100%). Також обов'язково проводити оцінку після корекції зору.

 

 

Спосіб життя інваліда по глаукомі
Наявність глаукоми і ускладнень з нею пов'язаних накладає певний відбиток на якість життя пацієнта. Спосіб життя при глаукомі необхідно переглянути на користь збереження здоров'я. Для цього показано проведення реабілітаційних заходів. Вони включають в себе застосування медикаментозної терапії, яка попереджує розвиток ускладнень. також добре себе зарекомендували фізіотерапевтичні процедури, що поліпшують метаболізм нервової тканини (зоровий нерв).

 

На цьому етапі важливо виключити важка фізична праця і підйом тягарів більше 5-10 кг тим пацієнтам, яким проводилося хірургічне втручання з приводу глаукоми. Їм не рекомендується перебувати тривалий час за газовою плитою, а також виключається перебування на сонці.
Враховуючи наявність чинників, які обтяжують перебіг цього офтальмологічного захворювання, рекомендується впливати і на них. Тому необхідно регулярно вимірювати рівень артеріального тиску, проводити масаж комірцевої зони і т.д.

 

Що стосується трудової діяльності, то її треба переглянути після отримання тієї чи іншої групи інвалідності. Перша група виключає яку-небудь трудову діяльність. При другій і третій групі людина може працювати, однак його місце роботи зазвичай змінюється для того, щоб зменшити навантаження на очі.
На закінчення необхідно відзначити, що інвалідність при глаукомі присвоюється в тих випадках, коли є обмеження функціональних можливостей органа зору. Це негативно позначається на спроможності самообслуговування, навчання, трудової діяльності та орієнтації в часі. В деяких випадках людина втрачає здатність до самообслуговування. В залежності від вираженості тих чи інших порушень видається або перша, або друга, або третя група інвалідності. Це дає право користування певними соціальними пільгами. Однак для того, щоб уникнути необхідності присвоєння групи інвалідності, необхідно проводити своєчасне лікування глаукоми і попереджати розвиток важких ускладнень.

 

Проведення комплексної програми реабілітації дає можливість людині поліпшити стан органу зору, що призведе до відмови від тієї чи іншої групи інвалідності. Це питання також вирішується комісійно після детального обстеження пацієнта і оцінки можливостей зорової функції.