Цистит є інфекційним захворюванням, яке локалізується в такому органі, як сечовий міхур. Даному захворюванню схильні в основному жінки і це пояснюється їх фізіологічним будовою.
Причинами розвитку запалення можуть виступати багато факторів, в основному до них відноситься наступне:
• потрапляння бактерій або мікробів всередину видільної системи;
• хронічне запалення нирок;
• туберкульоз;
• дефлорація (рідкісна причина появи циститу);
• порушення імунної системи;
• простудні захворювання;

• переохолодження;
• недотримання правил гігієни;
• надмірне вживання гострої їжі;
• неконтрольований прийом медичних препаратів;
• навмисне стримування позивів в туалет «по -маленькому »;
• початок менструального циклу.

Даний недуга має сильно виражену симптоматику:
• болі в нижній частині живота і в поперековому відділі;
• хворобливе сечовипускання (ріжучі болі, печіння);
• підвищена температура тіла.
Перераховані симптоми не є єдиними ознаками даного захворювання. Крім цього у тих, хто хворий на запалення, помічається каламутний колір сечі і її неприємний запах.

Запах: чому з'являється, як боротися?
Цистит легко діагностується за своїми ознаками, серед яких може бути блювота, нудота, загальна слабкість і багато іншого. Крім цього, сеча у хворого має досить неприємним запахом, адже при запальному процесі до неї додаються різні побічні виділення, в тому числі і гній (боятися не потрібно, гною там дуже мало).

Поява гною - це звичайне явище, яке супроводжує будь-які запалення. До того ж у цей час вона стає відмінною середовищем розвитку діяльності багатьох бактерій і мікробів, які й провокують неприємний запах. Всі результати розвитку хвороби концентруються в сечі і роблять її погано пахне і каламутною, і іноді може здатися, що в ній присутні пластівці.
Цистит сприяє різкому підвищенню кислотності сечі. Водночас у здорової людини кислотність виділень нейтральна. Лікар діагностує залишки глюкози, частинки білка. Їх наявність пояснюється тим, що запалені канали не можуть самостійно впоратися з надходженням цих елементів і не всмоктують їх у повному обсязі.

Висока кількість білка стає провокатором появи неприємного запаху, що робить його різким, з домішками сторонніх розкладань. Крім цього, в деяких випадках в сечу може потрапляти невелика кількість крові, що робить її запах ще неприємніше. Наявність крові говорить про те, що в організмі почався швидко прогресуючий процес запалення і розпад складу сечі. Крім цього, кров може бути наслідком пошкодження оболонки міхура після механічних травм (наприклад, через катетеризації).

На цьому можуть відображатися такі фактори:
• зміна кількості еритроцитів і лейкоцитів;
• присутність уробіліногенов та білірубіну;
• підвищення рівня вмісту кетонів, зокрема, ацетону, який і провокує появу різкого і неприємного запаху;
• присутність солей азотних кислот (нітритів), які стали супутниками запалень в організмі; азотні кислоти стають першопричиною появи тухлого запаху.

Також спровокувати появу неприємного запаху можуть певні ліки, які приймає пацієнт у момент лікування циститу. Крім цього, медичні препарати впливають на щільність і колір виділень, і в основному це помічається при проведенні етіотропної терапії (спрямованої на усунення симптомів). У деяких випадках сеча зовсім може стати знебарвленою або яскраво -жовтою. У процесі лікування прийнято використовувати уроантисептики, які впливають не тільки на колір, але і на запах.

У будь-якому випадку лікар зобов'язаний призначити пацієнту аналіз сечі, який в першу чергу спрямований на встановлення форми захворювання. Після бактеріального аналізу фахівець встановить причину появи запального процесу і підбере необхідні лікарські препарати для усунення цієї недуги.

Що показують аналізи
Щоб упевнитися в наявності запальних захворювань в сечостатевій системі, лікарі призначають своїм пацієнтам проведення повного аналізу сечі. Безсумнівно, скласти лікування можна і без лабораторних діагностик, грунтуючись на первинних ознаках захворювання (неприємний запах, болі в низу живота і при сечовипусканні). Однак саме аналізи стануть підставою для складання курсу лікувальних заходів проти цієї недуги.

Аналіз дає можливість вивчити хімічні компоненти та фізичні складові виділень. Дана процедура стає головною для будь-якого лікаря і дозволяє з точністю визначити стадію розвитку циститу, його перебіг і можливість появи подальший рецидивуючих запалень. У процесі дослідження складу сечі фахівці розглядають певний перелік характеристик.
• Колір. Якщо у людини немає ніяких порушень в сечовому міхурі, то колір сечі повинен бути жовтим. Інтенсивність забарвлення може залежати від особливостей організму і змінюється під впливом багатьох особливостей, які ніяк не пов'язані з циститом. У тому випадку, коли людина хвора, сеча стає каламутною з домішкою різних частинок і крові.

• Щільність або питому вагу. У лабораторних умовах проводиться вимірювання щільності, що дає можливість отримати інформацію про стан нирок і підтвердити або спростувати поширення запалення в дані органи.
• Наявність гемоглобіну. У здорової людини гемоглобін в сечі відсутній.
• Лейкоцити. Вміст лейкоцитів в сечі здорової людини незначне. При розвитку циститу їх рівень різко зростає.
• Кількість кетонових тел. У здоровому організмі кількість кетонів в сечі становить не більше 30 міліграм, які виходять протягом доби.
• Білірубін, еритроцити, білок, уробіліноген. Дані компоненти присутні у виділеннях здорової людини в малій кількості. При появі циститу їх рівень швидко підвищується, що провокує різкий запах.

Щоб аналіз був більш точним, перед його проведенням пацієнт не повинен вживати фрукти, овочі і гостру їжу.

Рекомендації до лікування
При перших ознаках розвитку запального процесу, до яких відноситься неприємний запах та інші симптоми, людина повинна відправитися до лікаря. Затягування візиту до медичного закладу може бути чревате появою пієлонефриту і хронічної форми циститу.

У лікуванні особливу роль грає дотримання інтимної гігієни, тому будь доктор порадить хворому частіше приймати душ і міняти нижню білизну. Важливо приділити увагу зміцненню імунітету і правильному харчуванню. Слід не допускати переохолодження організму і намагатися тепло одягатися в холодну пору року. Особливо дана рекомендація відноситься до аматоркам носити короткі спідниці глибокої восени і взимку.

Правильне лікування має проводитися тільки відповідно до рекомендацій лікаря. У його процес зобов'язаний входити не тільки прийом медичних препаратів, а й використання методів народної медицини. Однак так чи інакше, але перед застосуванням того чи іншого « бабусиної » рецепта необхідно повідомити про це лікаря.