Дослідження вже давно встановили тісний зв'язок між печією і розвитком раку стравоходу. Однак багато хто й досі не сприймають її всерйоз. Згадують про неї тоді, коли вона нагадує про себе.
Механізм виникнення печії пов'язаний з регургітацією (зворотним надходженням) кислої фракції з шлунку в стравохід. Такий прояв називається гастроэзофагиальным рефлюксом.
Розвиток печії безпосередньо пов'язана з порушенням діяльності стравохідного сфінктера. В нормі він відкривається тільки на час надходження їжі із стравоходу в шлунок. Відповідно при порушенні його функції та підвищенні внутрішньочеревного тиску, його просвіт не повністю замикається.

Це сприяє переходу вмісту шлунку назад в стравохід. При цьому соляна кислота, потрапляючи на стінки стравоходу, що призводить до хімічного опіку.
Поява печії нерідко пов'язане з прийомом продуктів підсилюють секрецію шлунка: алкоголь, помідори, яблука, редис, щавель та інші.
Під час вагітності, також збільшується частота появи печії, що обумовлено підвищенням внутрішньочеревного тиску під дією збільшеної матки.
Безпосередній вплив надає і високий рівень гормонів, що призводить до ослаблення тонусу сфінктера.

При даному захворюванні слід звернутися до гастроентеролога або терапевта. Після комплексного обстеження і буде визначено план лікування. Зазвичай до цього моменту у пацієнтів вже є патологія шлунка (гастрит, виразка). Саме тому, що б усунути появу печії, потрібно лікувати супутні захворювання.
Для усунення печії застосовують симптоматичне лікування, яке не впливає на причину захворювання і направлене лише на усунення симптомів, у тому числі і печії.

У першу групу засобів, що застосовуються для усунення печії, входять антациди (Гастал, Алмагель, Ренні та інші). Вони нейтралізують кислоту шлунка і, таким чином, якщо та і потрапляє на слизову стравоходу, вона не чинить ушкоджуючої дії. Ефект даної групи ліків короткочасний і вже незабаром напади печії знову нагадують про себе.
Наступну групу засобів складають інгібітори протонного насоса (Пантопрозол, Омепразол, Лансопразол, Езомепразол). Ефект даної групи полягає в зменшенні вироблення (освіти) кислоти. Дія даних препаратів більш тривалий.

Використання блокаторів Н2-гістамінових рецепторів (Ранітидин, Циметидин, Фамотидин) несе дещо інший механізм дії, але ефект подібний до попередньої групи препаратів. Використання препаратів цієї групи має бути узгоджене з лікарем.
Застосування наступних рекомендацій допоможе запобігти появі печії:
• багаторазове (5-6 разів) харчування невеликими порціями;
• обмежити споживання страв здатних викликати напади печії;
• після прийому їжі, протягом півгодини, слід дотримуватися вертикального положення;

• відмовитися від прийому алкоголю та куріння;
• обмежити споживання прянощів, спецій;
• урізноманітнити дієту овочами та фруктами.

Додатково можна сказати, що незбиране молоко непогано справляється з нападом печії і діє аналогічно антацидам. Його можна використовувати, якщо під рукою не виявилося препаратів симптоматичного ряду.
Використання соди при печії викликає сумнів. Так, вона непогано знімає напад печії, але при цьому підвищує газоутворення. А під дією вуглекислого газу, посилюється секреція кислоти у шлунку. Це призводить до швидкої появи нового нападу.