Дивосил від кашлю - рецепти

Цілюща рослина під назвою оман відомо людям вже давно. Ще в Індії, Стародавньої Греції, Китаї, Тибеті, Стародавньому Римі лікарі використовували це рослина з сімейства айстрових для боротьби з різноманітними недугами, у тому числі і з сильним кашлем. У сучасній народній медицині оман і раніше користується чималою популярністю, адже його ефективність досить висока.

 

Як заготовити оман?
Зараз у народній медицині застосовуються кореневища і коріння, які після збору ретельно промивають у воді, а потім розрізають на шматочки довжиною 10 - 20см. Заготовлене таким чином сировину пров'ялюють на свіжому повітрі кілька днів, а потім сушать у добре провітрюваному і теплому приміщенні. Це рослинна сировина можна зберігати протягом трьох років.

 

При яких хворобах використовується ця рослина?
Ця рослина з успіхом застосовується при дуже багатьох захворюваннях, що супроводжуються сильним кашлем. Показанням до його застосування є, перш за все, хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів, а також бронхіальна астма, туберкульоз, гострий бронхіт і різні запальні хвороби, що виникають в області рота і носоглотки. Адже настої або відвари, приготовані з оману, мають виражені антибактеріальні та протизапальні властивості. Завдяки тому, що вони надають відхаркувальну дію, в'язка і густа мокрота починає откашливаться і дуже скоро настає поліпшення стану хворого.

 

 

У дивосилі міститься цілий ряд дуже корисних речовин: вітаміни Е і С, сапоніни, інулін, смоли, камеді, ефірне масло, слизу, алантоновая камфора, органічні кислоти, геленін, алантол, алкалоїди, проазулен і інуліцін. Найчастіше оман використовується у вигляді відварів або настоїв, приготувати які зовсім не важко.
Протипоказання до застосування оману

 

При появі кашлю дозволяється використовувати оман тільки після консультації лікаря, адже це рослина може принести не тільки користь, а й відчутної шкоди. З особливою обережністю треба давати ліки, виготовлені з оману, дітям. Лікувати кашель будь-якої етіології у дітей за допомогою даного цілющої рослини можна тільки в тому випадку, якщо його порадив педіатр. Дозування, рекомендовану лікарем, треба дотримуватися, адже вона визначається індивідуально залежно від віку і ваги дитини.

 

Не можна використовувати корінь і інші частини оману людям, що мають патології нирок або серцево -судинної системи. Протипоказаний він вагітним жінкам і хворим на атеросклероз. З обережністю це рослина застосовується при гастриті зі зниженою кислотністю, а також при гіпотонії.
Ніколи не можна перевищувати рекомендовану дозу, адже це може призвести до важкого отруєння. Симптоми отруєння - це слабкість, слинотеча, пригнічення серцевої діяльності та дихання (аж до розвитку коми). При появі таких серйозних ознак треба припинити застосування ліків і викликати лікаря.

 

 

Рецепти
Для того щоб приготувати відвар треба залити столову ложку ретельно подрібнених кореневищ склянкою води. Цю суміш слід довести до кипіння і продовжувати її нагрівання протягом півгодини на водяній бані. Приготований відвар потрібно ретельно процідити і долити в нього попередньо прокип'яченої води так, щоб його обсяг склав 250 мл. Потім потрібно остудити рідину до кімнатної температури і приймати по чверті склянки 4 рази на добу за півгодини до їди. Відвар можна не тільки пити, а й використовувати для компресів або для полоскання горла.

 

Якщо хворого турбує нападоподібний кашель, то йому може допомогти суміш з меду і соку з кореневищ. Для приготування такого ліки в рівних пропорціях змішують мед і сік оману і приймають отриману суміш по чайній ложці через кожну пару годин.
З даної рослини можна приготувати і цілющу спиртову настоянку, яку потрібно пити 3 рази на добу до їди по 30 крапель. Для приготування настоянки в пропорції 1:10 змішують подрібнений корінь оману і 70% спирт, а потім настоюють суміш у темному приміщенні пару тижнів.

 

Можна зробити ліки і холодним способом. Для цього чайну ложку ретельно подрібненого кореневища заливають склянкою води (холодної і кип'яченою) і настоюють 12 годин, після чого проціджують. Приймати настій слід по столовій ложці через кожну годину.