Сучасні та застарілі види аускультації

Аускультація являє собою здавна відомий метод дослідження пацієнта, заснований на вислуховуванні звуків, що видаються хворим органом. На сьогоднішній день значення вислуховування в клінічній практиці знижується в силу наявності нових апаратних способів діагностики, здатних забезпечити високий рівень достовірності одержуваної інформації, а також виключити людський фактор (неправильне тлумачення результатів аускультації).

 

На сьогоднішній день актуальність розглянутого методу дослідження з раніше зберігається в приймальних відділеннях стаціонарів в якості методу попередньої діагностики, в швидкої та невідкладної медичної допомоги, а також у невеликих медичних установах, не забезпечених сучасним діагностичним обладнанням.

 

Різновиди інструментів для аускультації
Це важливо! У процесі розвитку методу інструментарій для аускультації був значно вдосконалений, однак і на сьогоднішній день всі види аускультації із застосуванням того чи іншого інструмента залишаються актуальними деяких областях медицини. На сьогоднішній день існує три основних методики проведення вислуховування.

 

Аускультація вухом лікаря
Аускультація шляхом додатка вуха до тіла хворого. Даний спосіб є найдавнішим, відмова від якого відбувся швидше з етичних причин, ніж через його технічних недоліків. Крім цього, аускультація вухом не забезпечує необхідного рівня інфекційної безпеки самого лікаря. Існує високий рівень ризику інфікування збудниками, що передаються контактно-побутовим та повітряно-крапельним шляхом.

 

 

Крім інфекційних та етичних аспектів, дослідження, проведене безпосередньо вухом, не володіє необхідним рівнем інформативності, дозволяючи вислуховувати далеко не всі існуючі шуми. Крім того, при використанні розглянутої методики аускультацію не можна провести з необхідним рівнем точності програми інструменту.
Сьогодні вислуховування безпосередньо вухом часом проводиться в педіатрії, з метою не лякати дитини медичними інструментами, а також отримати загальну картину шумів в легенях малюка.

 

Стетоскоп
Удосконалення методу вислуховування призвело до створення стетоскопа, який представляв собою трубку, що має розширення на кінцях. Один кінець інструменту прикладався до тіла хворого, інший до вуха лікаря.

 

Метод аускультації стетоскопом володів необхідним рівнем інформативності, однак в окремих випадках рівня його звукопровідності не вистачало для отримання необхідної інформації. Крім цього, стетоскоп був не дуже зручний у використанні.
На сьогоднішній день існують гнучкі і тверді стетоскопи, які активно застосовуються в кардіології та гінекології. В останньому випадку використовують інструмент з максимально розширеним закінченням, що прикладається до живота пацієнтки.

 

Фонендоскоп
Продовженням розвитку науки вислуховування стало створення фонендоскопа - резонансної оливи, порожнистими трубками з'єднаної зі спеціальними навушниками. Даний інструмент володіє найкращими характеристиками, дозволяє бачити пацієнта в момент обстеження, прекрасно проводить звук і зручний у використанні. Деякі фахівці вважають недоліком приладу занадто високий рівень звукопровідності, часом створює перешкоди в ході обстеження.

 

 

Стетофонендоскоп
Інструмент, який представляє собою об'єднання фонендоскопа і стетоскопа і що дозволяє проводити дослідження одночасно в двох точках, порівнюючи характер виявляються звуків. Вислуховування, що проводиться за допомогою стетофонендоскопа, отримало назвою бінауральна синхронна аускультація. Метод може застосовуватися у всіх областях медицини, однак його застосування найбільш виправдане в кардіології, де часто виникає необхідність порівнювати звучання тонів серця.

 

Види аускультації залежно від досліджуваного органу
Аускультація використовується в багатьох галузях медицини, проте найбільшу популярність даний метод отримав при таких станах, як:

 

1. Захворювання серця і судин
2. Захворювання дихальної системи
3. Захворювання кишечника, пов'язані з порушенням його перистальтики

 

Крім цього, аускультація входить в план обстеження пацієнта при відвідуванні його бригадами невідкладної медичної допомоги.
Аускультація при хворобах серця і судин

 

Вислуховування в кардіології та ангіології має першорядне значення в попередній діагностиці. Так, за допомогою вислуховування вдається з високим ступенем ймовірності припустити наявність вад серця, атеросклеротичного звуження великих судин, деякою функціональної патології.
У ході дослідження визначається наявність і характер двох основних показників серцевої діяльності - тонів серця і його шумів. При цьому тони в нормі присутні у здорової людини. Шумов при нормальному функціонуванні органу бути не повинно.

 

Аускультація в пульмонології
Вислуховування при захворюваннях дихальної системи є частим обстеженням, що дозволяє виявити наявність або відсутність хрипів у легенях, характер і провідність дихання. На підставі інформації, отриманої в ході дослідження, можна припустити наявність таких захворювань, як бронхіт, пневмонія, бронхіальна астма, німе легке (при астмі). У відділеннях реанімації та інтенсивної терапії за допомогою вислуховування визначають положення інкубаційної трубки в трахеї пацієнта.

 

 

Це важливо! Захворювання, що виявляються за допомогою аускультації, надалі вимагають рентгенологічного або ультразвукового підтвердження.

 

Аускультація в діагностиці хвороб ШКТ
Вислуховування застосовується при визначенні наявності та характеру перистальтики кишечника. Використовуються різні способи аускультації (фонендоскоп, стетоскоп, у дітей - вухом). Як правило, в ході дослідження визначають наявність таких захворювань, як парез кишечника, діарея, кишкова непрохідність.