Хребетний стовп є найголовнішою опорою тіла людини, служить сполучною ланкою між усіма кістками скелета, м'язами, оберігає спинний мозок від пошкоджень. В результаті високоенергетичних травм у людини може наступити перелом тіл хребців, що характеризується різними клінічними ознаками залежно від місця порушення їх цілісності. Особливо небезпечний перелом хребта зі зміщенням кісткових відламків, частина яких може здавлювати відділи спинного мозку, приводячи до паралічів і парезів.

Причини травмування хребта
Основною причиною перелому тіл хребців є травми - падіння з висоти, удари, невдалі спортивні тренування, аварії. Перелом хребта може наступити в результаті вогнепального або ножового поранення.

Пошкодження поперекових і нижніх грудних хребців наступає в таких ситуаціях:
• Стрибки на ноги з висоти в кілька метрів;
• Падіння важких предметів;
• Спеціально нанесення ударів.

Переломи шийних відділів хребта відбуваються, коли під вплив травмуючої сили потрапляє голова. Це може спостерігатися при купаннях на мілководді, при ударах об дах машини в момент аварії, при різких згинаннях або поворотах шийного відділу. Імовірність виникнення травми виростає у людей з остеопорозом.

Симптоми перелому хребта
Симптоми пошкодження хребців залежать від того яке місце травмовано. Для всіх пошкоджень характерна наявність різкого болю, наступаючої безпосередньо в момент отримання травми. Деякі хворі в перші дні при легких і неускладнених переломах продовжують пересуватися, провокуючи тим самим зміщення відламків. Біль у них може бути тупий, що підсилюється при ходьбі, при поїздках на машині по нерівній дорозі, виконанні фізичної роботи. При залученні в патологічний процес нервових закінчень спостерігається оніміння або зниження активності в кінцівках, параліч.

При пошкодженні шийних хребців додатково реєструються наступні ознаки:
• Оніміння і біль у потилиці, обмеження поворотів і нахилів;
• М'язи шийного відділу напружені;
• При пальпації болючість посилюється.

Переломи грудного та поперекового відділів супроводжуються:
• Обмеженням рухів при поворотах;
• Ослабленням дихання за рахунок паралічу дихальних м'язів;
• Порушенням рухливості в кінцівках або їх паралічем;
• Хворобливість може реєструватися не тільки в області травми, але і в черевному відділі, в області легенів і серця.
• При здавленні спинного мозку порушується дефекація і сечовипускання - ці фізіологічні процеси хворий контролювати не може.

Наслідки перелому хребта зі зміщенням залежать від області пошкодження. Зміщення хребців в шиї може призвести до здавлення довгастого мозку і до летального результату. Ускладнення переломів можуть наступити як відразу, так і розвинутися поступово. До найбільш частих наслідків належать:
• Паралічі кінцівок, що призводять до інвалідності;
• Обмеження рухливості;
• Поява кіфозу, тобто викривлення хребетного стовпа на місці перелому;
• У результаті тривалого постільного режиму виникають пролежні.

Лікування переломів хребта
Так як переломи хребта в більшості випадків настають несподівано для самого потерпілого та оточуючих необхідно вжити заходів до правильного надання невідкладної допомоги. Постраждалого заборонено переміщати до приїзду швидкої допомоги. Якщо є необхідність самостійно доставити пацієнта в лікарню, то хворого укладають на жорстку горизонтальну поверхню, для цих цілей підійде в крайньому випадку дерев'яні двері. Необхідно заборонити хворому повертати голову, зафіксувати її можна жорстким коміром, на жаль в аптечках автомобілістів це рідкість. Сильний больовий напад рекомендується гасити анальгетиками, краще всього якщо це будуть ін'єкційні препарати.

Лікування в стаціонарі починається з проведення рентгенографії та МРТ. На знімках буде видно який хребець пошкоджений, чи є його зсув і гематоми. На підставі цих досліджень приймається рішення про схему терапії. Зазвичай хворого зі зміщенням піддають витягнення спеціальними приладами, прописують тривалий постільний режим на жорсткій горизонтальній поверхні. Через кілька тижнів робляться повторні знімки, на яких будуть помітні результати такої терапії. Якщо не вдається подібним способом повернути зміщений хребець на місце, то приймається рішення про операцію.

У реабілітаційний період призначається ЛФК, фізіопроцедури. Хворий повинен неухильно дотримуватися всіх рекомендацій лікаря, обмежувати фізичну активність.