Цистит - це запалення сечового міхура. Захворювання розвивається як у чоловіків, так і у жінок, хоча в останніх зустрічається значно частіше. Нерідко гострі симптоми проходять самостійно протягом пари днів. У той же час при відсутності лікування патологія може перейти в хронічну. Крім того, завжди є ризик поширення інфекції на сусідні органи, зокрема, на нирки, а це вже гарантований пієлонефрит з усіма витікаючими звідси наслідками. Саме тому при перших ознаках захворювання потрібно проводити лікування.

Левоміцетин, або навіщо потрібні протимікробні препарати
Левоміцетин належить до протимікробних препаратів. Він ефективний відносно великого якості мікроорганізмів, у тому числі використовується при виявленні шигели, стрептококів, стафілококів, протеї, хламідії та інші. Крім того, лікарський засіб впливає на гриби, найпростіші, мікобактерії. Особливо важливо відзначити, що стійкість до компонентів препарату у мікроорганізмів розвивається вкрай повільно, що пояснює його ефективність.

Після прийому препарату він практично повністю всмоктується в шлунково -кишковому тракті. Вже через пару годин настає ефект, викликаний активними речовинами, і триває він протягом 6 годин. Виводиться лікарський засіб нирками і печінкою. При цьому у пацієнтів з патологією нирок терміни виведення збільшуються на 4 години, а при ураженні печінки препарат виводиться на 10 годин довше.

Показання до застосування
Враховуючи широкий спектр дії, приймати левоміцетин можна при великій кількості захворювань. Найбільш часто це інфекційні процеси, зокрема:
• Пневмонія, абсцес легені
• Черевний тиф, паратифи, сальмонельоз, перитоніт
• Цистит, пієлонефрит
• Менінгіт, хламідіоз, туляремія і так далі.

У більшості випадку призначаються таблетки при циститі. Препарат слід ковтати не розжовуючи, запиваючи великою кількістю рідини за півгодини до їжі. У тому випадку, якщо після прийому препарату з'являється нудота і неприємні відчуття в животі, можна приймати таблетки через годину після прийому їжі. Як правило, дозування увазі прийом таблеток через кожні 3-4 години. У той же час особливості прийому підбираються індивідуально залежно від виду збудника та тяжкості патології.
У крайніх випадках левоміцетин при циститі застосовується у вигляді ін'єкцій. Для цього порошок розчиняється в новокаїні або воді для ін'єкцій. При гнійному ураженні може призначатися внутрішньовенно - струминне вливання препарату на глюкозі.

Можливі побічні дії
Під час лікування левоміцетином у пацієнтів можуть з'явитися побічні дії з боку різних систем. У деяких випадках спостерігається нудота, блювання, стоматит, дисбактеріоз, коліт і глосит. Дані симптоми пропадають відразу після відміни препарату.

В аналізах крові може спостерігатися зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів, а також поява гранулоцитів. У деяких випадках відзначаються скачки артеріального тиску.
При тривалому прийомі у рідкісних випадках з'являється головна біль, запаморочення, зниження настрою, підвищена стомлюваність, порушення слуху та зору, а також спотворення смакових відчуттів. При непереносимості препарату відзначається виникнення висипу, дерматози та набряк Квінке.

Протипоказання і особливості застосування
Перед застосуванням препарату обов'язково повинна бути прочитана інструкція із застосування. Даний лікарський засіб не призначається пацієнтам з проблемами кровотворення, виражених патологіях печінки і нирок. Також не слід використовувати його для лікування за наявності грибкових уражень шкіри, псоріазу, екземи, а також при ангіні. Особливо важливо відзначити, що левоміцетин не призначається з метою попередження ускладнень при проведенні оперативного втручання.

Природно, що при вагітності даний засіб не використовується. Те ж стосується дітей, які не досягли трирічного віку. Обережність необхідно дотримувати при лікуванні людей, робота яких пов'язана з підвищеною увагою.

Левоміцетин при лікуванні циститу не можна поєднувати з сульфаніламідами, цитостатиками, а також при здійсненні променевої терапії. Жінкам потрібно пам'ятати, що препарат знижує контрацептивну дію гормональних препаратів, а також зменшує засвоюваність заліза і фолієвої кислоти.
При перевищенні зазначеного дозування можливий розвиток патології в системі кровотворення. При цьому з'являється блідість шкірного покриву, болю в горлі, підвищення температури тіла, виражена слабкість, внутрішні кровотечі та гематоми на шкірі. Підвищена чутливість до компонентами препарату проявляється у вигляді здуття живота, нудоти, зміни кольору шкірних покривів і проблем з боку легенів. При вживанні особливо високих доз з'являється порушення зору і слуху.

Першою допомогою при передозуванні є скасування препарату. Далі необхідно промити шлунок та прийняти ентеросорбенти. Обов'язковим є симптоматичне лікування. Таким чином, левоміцетин при лікуванні циститу є ефективним, але використовувати його самостійно не можна, так як є велика кількість протипоказань та побічних дій.