Вестибулярний апарат людини допомагає підтримувати вертикальне положення тіла, відповідає за рівновагу і забезпечує правильну координацію рухів під час ходьби і виконання будь-яких дій. При його неправильної роботи людина не може, наприклад, пройти по рівній лінії, не відхиляючись в сторони, а також виконувати точні рухи. У важких випадках люди взагалі стають безпорадними: для них скрутно навіть встати з ліжка чи поїсти без сторонньої допомоги.

Вестибулярний апарат (лабіринт) розташований у внутрішньому вусі, але вестибулярний центр знаходиться в головному мозку, де збирається інформація ще й від органу зору і від рецепторів, розташованих в руках і ногах. Зміни навіть в одному з цих ланок викликають такі характерні прояви, як запаморочення, нудоту, блювоту, порушення координації рухів.
«Поломки» вестибулярного апарату: симптоми порушень

Кожен за своє життя мав проблеми з вестибулярним апаратом. Хтось не може їздити в транспорті, плавати на кораблі, літати на літаку, кататися в парку на каруселях. Це так звана «морська хвороба» - досить поширене явище. Але її прояви не означають, що людина хвора: у звичайному житті ніякого дискомфорту він не відчуває, просто у нього слабкий вестибулярний апарат, і симптоми швидко проходять.

Для порушень вестибулярного апарату характерні:
• запаморочення;
• нудота, блювота;
• коливання очних яблук (ністагм);
• втрата рівноваги;

• пітливість;
• порушення координації рухів;
• нестійкість артеріального тиску, частоти пульсу та дихання;
• нечіткість зору, відчуття пелени перед очима;
• іноді непритомність.

Якщо ці симптоми виникають без видимої причини, зберігаються більше доби, тоді потрібно бити тривогу і звертатися за допомогою до лікаря.
Причини збоїв у роботі вестибулярного апарату

1. Доброякісне позиційне запаморочення - напади запаморочення, що виникають тільки при різкій зміні положення тіла (вставання з ліжка, обертання головою, нахили тулуба). У більшості випадків причину знайти не вдається, періоди загострення (до декількох тижнів) можуть чергуватися з ремісіями (від декількох тижнів до декількох місяців або навіть років).
2. Неврит вестибулярного нерва при різних захворюваннях інфекційної природи (грип, герпетична інфекція). У гострому періоді (до тижня) стан може бути вкрай важким, але симптоми поступово регресують протягом місяця.

3. Хвороби внутрішнього вуха, найчастіше запального характеру (отити), коли в процес втягується і лабіринт. У більшості випадків ураження одностороннє, проявляється порушенням рівноваги тіла. Проходить протягом 7-10 днів по міру лікування отиту, ніяких наслідків не залишає.
4. Хвороба Меньєра - накопичення зайвої кількості рідини в порожнині лабіринту. У цьому випадку до характерних симптомів порушення вестибулярного апарату приєднується постійний, різної інтенсивності шум у вухах та зниження слуху. Хвороба носить нападоподібний характер, у важких випадках напади повторюються дуже часто, по кілька разів на день.

5. Синдром вертебро-базилярної недостатності - хронічна недостатність кровопостачання (ішемія) вестибулярного і зорового центрів мозку, лабіринту внутрішнього вуха. Проявляється гостро виникаючими нападами запаморочення, що супроводжується нудотою, блювотою, погіршенням зору і слуху, при цьому з плином часу симптоми все поглиблюються. Спостерігається в основному у людей старших вікових груп з високими цифрами артеріального тиску, атеросклерозом судин головного мозку, з вираженим остеохондрозом шийного відділу хребта. Вестибулопатія при шийному остеохондрозі - досить поширене захворювання, страждають від нього частіше жінки у віці 40-60 років.

6. Інфаркт мозку у вертебро-базилярна басейні - гостре порушення мозкового кровообігу, коли відбувається загибель частини мозкових клітин, в цьому випадку симптоми вестибулярних порушень повільно регресують і частіше залишаються з людиною на все життя (залежно від просторості зони інфаркту).
7. Черепно-мозкова травма, в основному травма скроневої області, струс лабіринту.
8. Пухлина, розташована поблизу вестибулярного центру головного мозку.

9. Стан після епілептичного нападу (спостерігається тимчасове порушення координації рухів).
10. Розсіяний склероз.

Як укріпити вестибулярний апарат
Напевно, немає такої дитини, яка б не любила перекидатися, бігати, стрибати, кататися на гойдалках-каруселях, а от серед дорослих тільки деякі без праці можуть робити все це. Всі діти від природи володіють хорошим вестибулярним апаратом, і щоб зберегти і зміцнити його, дорослим потрібна постійна тренування:

• обов'язкові заняття спортом, які тримають в тонусі все тіло;
• при можливості кататися на гойдалках, спочатку розгойдуватися не сильно, з кожним днем збільшуючи амплітуду;
• обертальні рухи головою: за годинниковою стрілкою, проти годинникової стрілки, нахили вперед, назад, по 10 разів кожного виду вправ, швидкість обертання поступово збільшувати;
• пройти кілька метрів вперед, потім назад: робити це потрібно спершу з відкритими, а потім із закритими очима;
• постояти деякий час прямо з закритими очима, потім встати на носочки і знову постояти.

Такі вправи потрібно повторювати по 5-6 разів на день, і вже через 2-3 місяці регулярних тренувань можна побачити результат. Тренувати вестибулярний апарат потрібно не тільки тим, у кого проблеми з координацією, але і всім людям для профілактики.