Цистит, він же запалення сечового міхура, що супроводжується порушенням його функціонування, є досить поширеним в наші дні захворюванням. Розвиток патології відбувається у зв'язку з наявністю в повсякденному житті сучасної людини безлічі провокуючих факторів. Найбільш часто дане захворювання зустрічається в дитячому і підлітковому віці, що обумовлено особливостями будови і функціонування сечостатевої та імунної систем. В силу резистентності деяких штамів етіологічно значущою мікрофлори особливе значення набуває питання, чим і як лікувати цистит у дітей.

Частота народження даної патології безпосередньо залежить від статевої приналежності дитини. Так, у хлопчиків цистит виникає рідше, ніж у дівчаток. Останні мають більш короткий сечовипускальний канал, що сприяє висхідному механізму інфікування тканин сечового міхура. Крім цього, у підлітків цистит може бути викликаний переохолодженням, що виникають унаслідок невідповідності типу одягу погодним умови.

Класифікація циститів у дітей
Цистит у дитини може бути як первинним (виникає як самостійне захворювання), так і вторинним. При цьому вторинні форми хвороби є результатом вад розвитку сечостатевої системи або нейрогенного порушення її функції (неврози). Крім цього, дитячий цистит може протікати в гострій або хронічній формі. Хронічні цистити можуть бути латентними або рецидивуючими.

Хронічні і гострі форми циститів класифікують також і за характером патоморфологічних змін слизової оболонки. За цією ознакою захворювання буває у таких формах:
• Гострі цистити (катаральні, бульозні, гранулярні, бульозної- фіброзні, геморагічні, виразкові, флегмонозні, гангренозні)
• Хронічні цистити (катаральні, виразкові, поліпозні, кістозні, інкрустуються, некротичні, інтерстиціальні).

Крім усього вищесказаного, запальні захворювання сечового міхура класифікуються за поширеністю патологічного процесу (шеечние, тригоніту, дифузні) і по наявності ускладнень, аж до парацістіта і перитоніту. Подібні ускладнення виникають вкрай рідко, у випадках, коли захворювання повністю ігнорувався і необхідне лікування гострого циститу у дітей відсутнє.

Збудники захворювання, шляхи інфікування та сприяють фактори
Система імунного захисту людини влаштована таким чином, що навіть безпосереднє влучення патогенної мікрофлори в порожнину сечового міхура далеко не завжди викликає розвиток циститу. Для цього в більшості випадків необхідно наявність одного або декількох сприяючих факторів. Однак, в силу неповної сформованості імунних механізмів, у грудничка або в однорічної дитини захворювання може розвиватися і без подібних впливів. Варто нагадати, що повноцінне функціонування механізмів імунітету починається у віці старше 3 років.

До сприяє чинників розвитку циститу відносять порушення уродинаміки різного походження, особливості анатомічної будови органів малого таза, токсичний вплив на стінки сечового міхура, наявність гельмінтозів, розладів кишечника, порушень мікроциркуляції крові в органах і тканинах сечостатевої системи. Крім цього, доктор Комаровський у своїх роботах наводить дані про високу значимість запорів у розвитку циститу.

Безпосередні причини циститу в дитячому віці в переважній більшості випадків мають бактеріальну природу. Так, захворювання може бути викликане кишковою паличкою, стрептококом, протеєм, стафілококом. Крім цього, спровокувати запалення можуть віруси (герпес) або гриби. Ознаки циститів радіаційного, токсичного або хімічного походження у дітей виявляються вкрай рідко.

У дітей у віці 1 рік і менш частіше відзначається висхідний механізм інфікування сечового міхура внаслідок недостатньої гігієни області зовнішніх статевих органів. У віці близько 5 років частота народження даного механізму істотно знижується внаслідок того, що дитина починає самостійно піклуватися про себе. Крім висхідного, має місце і спадний механізм передачі інфекції (при пієлонефритах), а також занос патогенної мікрофлори кров'ю або лімфою.

Клінічна картина і діагностика
Як правило, проявляється цистит гостро, з появою виражених болів у ділянці сечового міхура, посилення при сечовипусканні. При цьому болі можуть віддавати в район промежини, заднього проходу або голівки статевого члена у хлопчиків. Відзначається поллакиурия (прискорене сечовипускання), або помилкові позиви до сечовипускання (тенезми).

У немовляти, а також у маленьких дітей у віці 2 роки або менш запалення сечового міхура може спровокувати розвиток гострої затримки сечі. Подібна симптоматика, внаслідок особливостей будови сечівника, також частіше виникає серед хлопчиків.
Об'єктивно загальний стан дитини при гострих формах хвороби порушується мало. Однак у важких випадках симптоми циститу у дітей можуть включати з себе і характерні риси загальної інтоксикації. Ознаки циститу в такому випадку являють собою головний біль, гіпертермію, атонию, м'язові болі. Картина при цьому нагадує таку при ГРВІ та грипі. При загостренні хронічних форм симптоми у дітей, як правило, змащені. Можуть бути відсутніми або бути виражені слабо основоположні ознаки хвороби.

Діагностика циститів здійснюється на підставі об'єктивної клінічної картини, суб'єктивних скарг дитини (оцінка стає можливою при віці пацієнта 3 роки і більше), лабораторних і графічних методів обстеження. Аналіз сечі при цьому говорить про наявність в ній лейкоцитів і еритроцитів, УЗД і рентенологіческое обстеження - про наявність або відсутність патоморфологічних змін.

Загальна та місцева терапія циститів, а також застосування народних засобів
Існуюче лікування циститів увазі комплексний вплив як на етіологічний фактор, так і на фактори, що сприяють розвитку захворювання. Розрізняють загальні і місцеві способи терапії циститів. В якості допоміжних методик можуть бути використані і деякі рецепти народної медицини. Проте їх самостійне застосування допускається тільки як підтримуючого лікування в період ремісії хронічних форм хвороби.

Цілями терапії захворювання є усунення больового синдрому, корекція розладів сечовипускання, ліквідація причини запалення. У лікуванні циститів застосовуються такі тактичні напрями та препарати:
• Загальна медикаментозна терапія (антибіотики, спазмолітики, протизапальні)
• Місцева медикаментозна терапія (антисептичні розчини, протизапальні розчини)
• Дієта (питний режим, режим харчування).
Останні пункти списку увазі і лікування народними засобами циститу у дітей. Як для місцевої обробки, так і для прийому всередину можуть використовувати лікарські рослини.

Загальна медикаментозна терапія
Лікувати запалення сечового міхура необхідно із застосуванням антибіотиків широкого спектру дії. При цьому ліки даної фармакологічної групи можуть мати різну тривалість курсу лікування. Важливо враховувати, що препарати, які призначаються дітям, повинні володіти високою ефективністю при низькому рівні токсичності і побічних ефектів. Максимальну значимість даний фактор має щодо дітей, які не перетнули поріг віку в 4 роки.

Лікування антибіотиками, яка призначається дітям, необхідно проводити, пам'ятаючи і про особливості дозування. Дане ліки в будь-якому випадку токсична, тому дозування повинна проводитися з урахуванням віку, маси тіла маленького пацієнта, а також після грамотної оцінки функції нирок. При наявному пієлонефриті і низхідному механізмі розвитку циститу швидкість виведення нирками токсичних речовин знижується, що потребує зменшення дози препарату.

Загострення хронічних форм хвороби або гострий цистит у дітей нерідко призводить до затримки сечі. Купірувати даний стан можна шляхом застосування спазмолітичних препаратів, таких як но- шпа, папаверин, дротаверин. Використання їх можливе і в парентеральної формі, проте лікування циститу у дітей вносить свої корективи в специфіку застосування лікарських засобів. З метою зменшення больових відчуттів можливе призначення лікарських засобів в таблетованій формі.

Застосування протизапальних і знеболюючих засобів необхідно як для зниження інтенсивності запалення, так і з метою зняття больового синдрому. Необхідність знеболювання виникає переважно при гострій формі захворювання. Лікування хронічного циститу вимагає призначення знеболюючих досить рідко.

Місцева медикаментозна терапія
Детально про лікування циститу розказано у відео:
Місцеве лікування полягає у застосуванні ванночок з антисептичними і протизапальними розчинами. Як правило, подібні методи застосовуються у випадках, коли необхідно швидко зняти гострі симптоми патології. Вилікувати в домашніх умовах цистит можна при використанні поряд з медикаментозними методами відварів аптечної ромашки, кори дуба. Ці рослини володіють прекрасним антисептичним і протизапальним ефектом.

З коштів традиційної медицини для проведення ванночок може використовуватися риванол, хлоргексидин або інші неспиртного антисептичні засоби. Крім цього, є практика застосування слабких розчинів марганцевокислого калію.

Питний режим і режим харчування
Лікування народними засобами використовується і в процесі харчування пацієнта. Рекомендується вживання великої кількість рідини, яке може досягати двох літрів на день. Як пиття використовують уросептіческіе трав'яні збори, відвари ромашки, журавлини. За допомогою цих же рослин проводиться профілактика загострень хронічного циститу.

Крім лікувальних заходів, лікування повинно включати в себе і обмеження в харчуванні. З раціону необхідно виключити гостру, кислу, гірку та іншу дратівливу їжу.
Часто батьки не знають, що робити, якщо у дитини цистит. Саме тому дуже важливо своєчасно розпізнати симптоми захворювання і звернутися за допомогою до фахівця. Самолікування в даному випадку не просто небажано, а й смертельно небезпечно, так як у дітей у порівнянні з дорослими ускладнення можуть проявитися досить швидко і мати серйозні наслідки для здоров'я.