Пієлонефрит, або запалення тканин нирок, може бути первинним або вторинним. У той же час фахівці схиляються до думки, що будь-який первинний процес по суті є вторинним, так як для його розвитку повинні були бути присутніми провокуючі фактори, такі як порушення відтоку сечі і, звичайно ж, інфекція. Таким чином, деякі лікарі вважають, що вторинне запалення нирок - це вчасно не виявлений первинний процес. Але все ж деякі особливості перебігу вторинний обструктивний пієлонефрит має. Незважаючи на те, що у патології ті ж причини, що і при первинному ураженні, симптоми проявляються в більш вираженій формі. Це значно полегшує діагностику і дозволяє вчасно підібрати лікування. Крім того, особливо важливе значення має дієта, яку слід дотримуватися протягом тривалого часу для попередження повторного загострення хвороби.

Найбільш часто причиною, що викликає захворювання, є порушення відтоку сечі. Це може бути сечокам'яна хвороба, звуження сечоводів в результаті запального процесу, аномалії будови органів, аденома передміхурової залози, а також вагітність, при якій підвищується навантаження на органи малого таза постійно зростаючою маткою.

Особливості перебігу вторинного процесу
Як правило, розвитку хвороби передує гострий біль, викликана порушенням відтоку сечі. Пізніше з'являється підвищення температури до 39-40 градусів, виражена головний біль, сухість у роті, почастішання серцевого ритму, а також загальні симптоми інтоксикації, такі як нудота, блювота, слабкість і так далі. Всі ознаки патології виражені дуже яскраво, а їх інтенсивність наростає з кожною годиною, погіршуючи стан хворого.

Одночасно з цим з'являються больові відчуття в попереку. Якщо в перші хвилини біль була періодичною, то пізніше стає постійною. При спробі прищепити живіт відзначається різка хворобливість в області нирок, яка поширюється на область підребер'я. М'язи живота і спини напружені внаслідок захисної реакції.

Трохи відрізняється клініка вторинного пієлонефриту у дітей. Як правило, у них температура піднімається в один і той же час доби, причому відбувається це після вираженого ознобу. Через кілька хвилин після досягнення показників температури максимальних цифр відбувається виділення поту, що призводить до зниження лихоманки. Найчастіше діти між такими нападами знаходяться в стан апатії і практично постійно лежать. Особливо слід відзначити складність діагностики за рахунок того, що у маленьких дітей розвиваються переважно загальне ознаки нездужання, а місцеві, в свою чергу, практично відсутні. У дорослих пацієнтів останні виявляються більш яскраво.

Особливо виражені відмінності між первинним і вторинним пієлонефритом у дітей грудничкового віку. У них, в першу чергу, підвищується температура тіла понад 40 градусів. Одночасно з цим з'являються менінгіальні симптоми, такі як вимушене положення тіла з відведеною головою назад і болі по задній поверхні шиї. Маса тіла швидко знижується і з'являється хворобливість при сечовипусканні. У тому випадку, якщо лікар намагається прищепити хвору нирку, діти криком вказують на виражену хворобливість.

Методика виявлення захворювання
Для постановки точного діагнозу важливо ознайомитися з таким документом, як історія хвороби. Саме завдяки йому з'являється можливість виявити попереднє захворювання, що спровокувало пієлонефрит. Це можуть бути травми, уретрит, простатит, ниркова колька і так далі. При огляді хворого увага звертається на наявність температури, так як вона при даній патологія завжди досягає дуже високих цифр. Крім цього, показовою є хворобливість в області ураженої нирки, яка визначається під час спроби прищепити живіт. Таким чином, критерії постановки діагнозу включають в себе наявність характерних симптомів: болі в спині, лихоманка і порушення виділення сечі.

Особливе значення мають результати лабораторного дослідження. Як правило, вторинний хронічний пієлонефрит підтверджують такі дані, як підвищена кількість лейкоцитів у сечі, а також поява бактерій. Що стосується останніх, то найчастіше бактеріальний аналіз виявляє наявність протея і синьогнійної палички. Особливо слід врахувати, що склад сечі може змінюватися протягом доби. Саме тому лабораторне дослідження проводиться багаторазово протягом одного дня.
Крім дослідження сечі обов'язково призначається аналіз крові. Про те, що є хронічний процес, свідчить високий рівень лейкоцитів і прискорення ШОЕ. Крім того, якщо в результаті дослідження виявлена виражена анемія, можна припустити наявність гнійного процесу в нирках.

Подробиці про пієлонефриті розкриваються у відео:
Одно- або двосторонній процес?
Особливо важливо визначити, вражені дві нирки або одна. Для цього проводиться аналіз крові з пальців обох рук. Порівнюючи показники, можна визначити, що з одного боку рівень лейкоцитів вище, отже, нирка на цій стороні має більш глибокі зміни. Особливо це помітно в тому випадку, якщо, наприклад, видалена нирка з правого боку, то кров, взята з пальця лівої руки, буде сильно відрізнятися за показниками з другим аналізом (взятим з пальця правої руки).

Крім цього, дуже важливо провести рентгенологічне дослідження органів. Найбільш часто застосовується оглядова рентгенографія. Саме завдяки їй з'являється можливість виявити тіні, яких в нормі бути не повинно. Це можуть бути камені або пухлиноподібні утворення, які і викликали порушення відтоку сечі. Крім того, на знімку визначаються розміри нирки, в результаті чого можна помітити, що орган має збільшені кордону.
Також показовим є і чіткість контуру. Як правило, у нирки, ураженої вторинним пієлонефритом, вони нечітко виражені за рахунок зміни текстури тканини. Слід зазначити, що на рентгенографії іноді вдається помітити викривлення хребта у бік, протилежний поразки нирки, що пояснюється вираженим больовим синдром. Також завдяки знімку можна виявити на ранній стадії те, що почав розвиватися справа чи зліва гідронефроз нирки.

Особливо часто для визначення ступеня прохідності сечоводів використовується урограмма. На знімку чітко видно відсутність рентгеноконтрастної речовини при повній закупорці каналу або його сліди при збереженні часткової прохідності. Цей же метод дозволяє оцінити стан мисок, чашок і стан ділянки сечоводу, розташованого вище порушення прохідності. При цьому оцінку слід робити через різні проміжки часу, наприклад, через 30-60-90 хвилин. Що стосується ультразвукового дослідження, то воно також застосовується для визначення стану мисок, чашок і можливих каменів.

У тому випадку, якщо всі перераховані методи не дозволяють виявити калькульозний пієлонефрит або будь-яку іншу форму, призначається ретроградна уретеропіелографія. Вона необхідна при підозрі на наявність нерентгеноконтрастних каменів, тобто тих, що не виявляються на знімках, а також за наявності інших невиявлених причин патології.

Вторинне запалення, або «гострий живіт»
Основною метою правильно проведеної діагностики є точна постановка діагнозу. Такі симптоми, як різкий біль в області нирок, підвищення температури, наявність ниркової кольки в анамнезі, практично завжди вказують на вторинний процес. У той же час слід пам'ятати, що і при інших захворюваннях буває слабкість, головний біль, лихоманка, болі спині і так далі.

Але як вже говорилося вище, при даному захворюванні всі ознаки виражені особливо яскраво.
Особливо легко виявити патологію після здачі аналізу сечі. Наявність підвищеної кількості лейкоцитів, бактерії, а також зниження фільтраційної здатності нирок завжди вказують на пієлонефрит з вторинним механізмом розвитку.
Нерідко у жінок клініку пієлонефриту плутають з гострим аднекситом або запаленням придатків матки. При останньому захворюванні відзначається виражена болючість в нижній частині живота, підвищення температури, але при цьому відтік сечі не порушений, а аналізи знаходяться в межах норми.

Для того щоб чітко визначити пієлонефрит, досить зрозуміти, що це таке і який механізм розвитку. Це значно полегшує діагностику і дозволяє помітити характерні ознаки захворювання.
Прогноз, або чого чекати від патології?
Вихід захворювання безпосередньо залежить від своєчасності лікування. Як правило, якщо воно розпочато протягом двох діб, то функцію нирок вдається зберегти, а запалення проходить протягом 2-3 тижнів. У той же час слід зазначити, що існують стани, при яких навіть після видаленні каменю постійно є ризик утворення нового, що знову призводить до вторинного пієлонефриту. У таких випадках спроба позбутися від патології за допомогою антибіотиків дозволяє лише зняти гострий симптом, але не позбутися захворювання. Це веде до розвитку незворотних змін у тканинах нирки.

Особливо часто у хворих з порушенням обміну речовин спостерігаються вдруге зморщені нирки, оскільки постійно присутня провокуючий фактор, і тільки нормалізація стану та лікування основного захворювання дозволяють позбутися пієлонефриту. Таким чином, тільки своєчасна діагностика і правильно проведене лікування дозволяють уникнути такого ускладнення, як ниркова недостатність, колька або гнійне запалення тканин, що є показанням до видалення органу. Останній стан нерідко викликає інвалідність.

Основні принципи лікування
Для того щоб нормалізувати стан, в першу чергу слід відновити відтік сечі. Для цього призначається катетеризація. Основна мета - це обхід перешкоди в сечоводі і створення виходу сечі з мисок. Як правило, відразу після цього гострі симптоми стихають і стан поліпшується. У тому випадку, якщо дана процедура неможлива за наявності великих каменів у сечоводі або з іншої причини, потрібно провести дренування нирки, тобто пункцію органу з подальшою установкою стоми для відводу сечі. Всі ці процедури необхідно виконати в перші три дні від початку захворювання.

Окремо слід розглянути ситуацію, коли під час обстеження було виявлено камінь, розміри якого виключають його самостійний вихід із сечоводу. У цьому випадку єдиним рішенням є оперативне втручання. У той же час може бути додатково проведена катетеризація балії нирок для створення відтоку сечі ще до хірургічного втручання. Завдяки цьому знижує ризик розвитку інтоксикації в результаті попадання інфекції в процесі видалення каменя, що міститься в скопилася сечі і запальному ексудаті.

Важливе значення мають терміни початку лікування. У тому випадку, якщо воно розпочато в перші дві години, достатньо відновити прохідність сечоводу і призначити ефективну антибактеріальну терапію для того, щоб зупинити процес. Якщо ж початкова стадія була упущена, починаються гнійні процеси в нирці, що призводить до розвитку вогнищ некрозу. Це вже є показанням для дренування нирки, тобто видалення вмісту мисок з допомогою установки нефростоми. У цьому випадку не треба міркувати, чи може вторинний пієлонефрит зморщити нирку. Необхідно уникнути всіх можливих ускладнень і зберегти функцію органа.

Крім цього, можливі ситуації, коли гострий період безповоротно упущений і лікування починається вже в той момент, коли розвинувся карбункул нирки, пионефроз або почалося гнійне запалення. Всі перераховані стану є показанням для нефроектомія або видалення нирки. При цьому в першу чергу важливо оцінити стан другої нирки і зрозуміти, чи може вона виконувати функції обох органів. Після видалення нирки, як правило, пацієнт ставиться на облік і оформляється група інвалідності. При цьому дуже важливо регулярно проводити продовження інвалідності. Під час профілактичних оглядів та стаціонарного лікування здійснюється не тільки оцінка стану, але і призначається терапія для підтримки працездатності нирки, яка залишилась, що має особливо важливе значення для нормальної життєдіяльності.