Кінський каштан, батьківщина якого Балканський півострів, можна зустріти практично в кожному місті чи у придорожній лісосмузі. Особливо ефектно цвітіння каштана, і це одна з причин його використання в ландшафтному дизайні. Крім декоративності, кінський каштан зарекомендував себе як рослина-цілитель, що володіє лікувальними властивостями. Особливо цінується каштан в народній медицині, і, хоча не є фармакопейним рослиною в Росії, використовується фармакологічною промисловістю для виробництва ряду препаратів. У деяких країнах, наприклад, в Болгарії, каштан віднесений до фармакопейним рослинам. Власне кажучи, Болгарія і Німеччина виступають в ролі найбільших експортерів лікарських препаратів, які виготовляються на основі каштана.

Хімічний склад і фармакологічні властивості каштана

Хімічний і кількісний склад залежить від виду сировини (кора, квіти, насіння), але всі частини рослини містять флавоноїди декількох груп, які і обумовлюють фармакологічну дію на організм. Одне з найважливіших лікувальних властивостей каштана - здатність знижувати в'язкість крові і перешкоджати тромбоутворення. В цьому відношенні каштану немає рівних. Тому препарати каштана знаходять застосування в терапії судинних захворювань (варикоз, тромбофлебіт, підвищена ламкість капілярів, запалення вен тощо).

Насіння каштана кінського містять велику кількість крохмалю, проте, одночасне наявність гірких глюкозидів не дозволяє використовувати ці плоди в харчових цілях. З цієї причини каштан і названий кінським, щоб підкреслити непридатність до вживання в їжу. Втім, насіння каштана в невеликих кількостях йдуть на згодовування великій рогатій худобі і свиням, які не звертають уваги на гіркоту.
Протипоказання для лікування препаратами каштана

Специфіка фармакологічної дії хімічних речовин, що містяться в каштані, обумовлює, як лікувальні властивості, так і перелік протипоказань.

- Препарати каштана сприяють зниженню тиску, тому їх використання протипоказано гіпотонікам.
- При поганий згортання крові (цукровий діабет тощо) і тромбоцитопенії препарати каштана не застосовують.
- Лікування каштаном не проводиться у випадку активних внутрішніх кровотеч (гемороїдальні, шлункові та інші), що може призвести до погіршення стану хворого.

Поряд з об'єктивними передумовами для обмеження лікувального використання кінського каштана, існують і суб'єктивні. Це відноситься до заготівлі лікарсько сировини в екологічно несприятливих районах (межа міста, по узбіччях доріг тощо).
Препарати каштану кінського

Для медичного використання заготовляють кору молодих гілок. Збір кори рекомендується проводити на початку сокоруху, навесні. Коричневу шкірку плодів каштана (насіннєву оболонку) заготовляють після дозрівання.

Для лікування також використовують свіжий сік з квітів каштана кінського. При необхідності тривалого зберігання сік консервують, змішуючи з 40%-ним спиртом у співвідношенні 1:2.

Для зовнішнього використання готують настоянку з сухих квітів: на 1 літр спирту - 40 г сировини. Цим засобом розтирають больову область при ревматизмі і артритах.

Препарати і екстракти каштана кінського показали ефективність як кровоочисні засобів, що сприяють виведенню радіонуклідів і токсинів.
Лікувальні властивості кінського каштана в народній медицині

Свіжовичавлений сік квітів знаходить застосування у разі варикозного розширення вен нижніх кінцівок, а також гемороїдальних шишок. Приймають сік з водою (30 крапель на 1 ст. ложка) 2 рази на день. Для цих же цілей використовують і консервований сік, який призначають по 30 - 40 мл на прийом. Кратність прийому - 3 рази на день.

Для лікування зовнішнього геморою готують сидячі ванни з відвару кори каштана (на 1 літр - 50 г). Сировина варять на повільному вогні півгодини після закипання, потім охолоджують до кімнатної температури. Час процедури - 15 хвилин.

Насіннєва оболонка каштана має кровоспинну властивістю, тому відвар з неї рекомендують при маткових кровотечах, не пов'язаних зі злоякісними патологіями. Засіб для спринцювання готують з 15 г кірки, яку кип'ятять протягом 10 хвилин у 300 мл води. Спринцювання роблять двічі на день.

Захворювання системи крові, наприклад, лейкемію, можна лікувати за допомогою настою квітів кінського каштана. Склянкою холодної води залити 1 ст.л. квітів, довести до кипіння і зняти з вогню. Наполягати 8 годин, після чого процідити. Вживають засіб часто, по 1 ст.л. У день необхідно випивати до 1 літра настою (дозування підбирається індивідуально). Лікування курсове: 2 циклу по 20 днів з перервою в 10 днів.

Цей препарат також призначають у разі пухлини головного мозку. Схема лікування не відрізняється від прийому при лейкемії.

Для лікування простатиту і аденоми, народними цілителями розроблена рецептура засоби на основі насіннєвої оболонки плодів кінського каштана. Шкірка насіння (коричнева оболонка) розтирається в порошок і змішується зі спиртом (співвідношення 1:10, наприклад, на 50 г сировини беремо півлітра спирту). Препарат можна готувати на 70%-ном або 40%-ном спирті. У першому випадку час настоювання 14 днів, а при використанні горілки - 30 днів. Приймати засіб в другій половині дня, за 15 хвилин до прийому їжі у дозі по 10 крапель (або по 20 крапель горілчаної настойки). Лікування проводиться курсове, за схемою 20/10, де в знаменнику зазначено час перерви, а в чисельнику час прийому.

Настій сухих квітів каштана використовують для лікування фіброзно-кістозної мастопатії. 6 ст. л. квітів залити 1 л води, довести до кипіння і зняти з вогню. Засіб рекомендується готувати ввечері і наполягати до ранку. Вживають ковтками, через кожну годину.

Для лікування фіброми матки застосовують сурогат кави, приготованого з підсмажених і розтертих в порошок плодів каштана. На склянку окропу необхідно брати по 1 ч.л. порошку. Вжити за 3 рази протягом дня, розділивши дозу на рівні частини.

З листя кінського каштана також можна приготувати відвар, як варіант препарату на основі порошку кори. На півлітра рідини беруть, або 1 ст.л. листя, або 1 ч.л. порошку кори. Засіб витримують при помірному кипінні 15 хвилин. Прописують ліки по 100 мл, підбираючи кратність вживання відповідно з графіком прийому їжі. Засіб показало ефективність при лікуванні захворювань, пов'язаних з порушенням водно-сольового обміну (ревматизм, подагра), порушення секреції жовчі, спазмах судин, дисфункція травного тракту. Засіб також прописують при бронхіті і туберкульозі легенів. Втім, лікування туберкульозу в домашніх умовах - справа сумнівна, і тут краще звернутися за допомогою до фтизіатра.

Рецептура багатокомпонентних препаратів

Для підсилення лікувальних властивостей кінського каштана, при приготуванні лікарських препаратів крім каштана, в рецептуру вводять інші цілющі рослини.

При лікуванні флебіту використовується олійно-алкогольний екстракт, до складу якого входять: плоди кінського каштана (в порошку, 30 г) та по 20 г подрібненої насіннєвої оболонки плодів і квітів звіробою. Суміш трав залити півлітром оливкової олії, а потім додається 1 стакан виноградного вина. Засіб наполягають в темному місці 3 доби, після чого упарюють на водяній бані до тих пір, поки не випарується рідка фракція (вино). Отриманий масляний екстракт використовують зовнішньо, у вигляді компресів на уражену область.

При варикозному розширенні вен можна приготувати препарат для внутрішнього використання: настойка квіток каштана - пів-літра (з 50 г квітів; настоювати 2 тижні). Приймають настоянку тричі на день по 30 крапель з водою. Курс лікування - до 1 місяця. Одночасно з внутрішнім прийомом, змазують вени маззю, виготовленої за наступним рецептом:

- Квітів ромашки - 10 г;
- Листя і квітів шавлії - по 5 г;
- Крохмаль картопляний - 5 м;
- Порошку насіння каштана - 50 р.

Інгредієнти подрібнюють до порошкоподібного стану, після чого заливають 200 мл розтопленого курячого жиру. Далі проводять ловлення протягом 3-х годин в щільно закритому посуді на водяній бані. Настоюють протягом ночі, потім підігрівають до кипіння і проціджують в гарячому вигляді. Зберігають мазі в холодильнику.